Игорь Петренко - Забута бандура

Забута бандура

Не грай,
Не край,
Не муч мене.
Не руш,
Не воруши.
Життя й без пісні промине,
Бо я ж без неї жив.

Порви струну за шматом шмат,
Не сплутуй дні в клубок.
Ти ж бо ніхто мені –
Ні сват,
Ні брат.
Ні чорт,
Ні бог.

Я вже забув –
Усе забув –
Розгладжено рубці.
Хтось
Десь
Колись
Можливо був
В мелодії оцій.

Чи дід,
Чи прадід,
Чи сусід
Сумний і нелегкий
Дививсь причепливо у світ
З – під спраглої руки …

І враз – Кушнерик, Вересай…
Роки, віки, вогні…
Не грай. Не край мене…
Лиш дай прокинутись мені.